Акселеративне навчання математиці, або перемога через поразку

Треба ж, діти дійсно краще вчаться на своїх помилках! Принципово новий метод навчання почав розповсюджуватись спочатку в Сінгапурі, а потім і в усьму світі. 

Його можна застосовувати і до дорослих, особливо на навчальних тренінгах та семінарах. Перемога через поразку: як дітей в Сінгапурі вчать математики за допомогою «продуктивних провалів»

Провал може бути продуктивним, якщо...

В останні кілька років в Сінгапурі почав активно застосовуватися метод навчання дітей математиці під назвою «продуктивний провал» ( «productive failure»), запропонований главою Лабораторії дослідження навчальних процесів Національного інституту освіти країни Ману Капур (Manu Kapur).

На думку автора, його спосіб куди більш продуктивний, ніж звичний варіант з прямою послідовністю лекцій і практичних занять. Про те, як працює метод, читаємо далі.

Суть методики

За ідеєю Капура, учням спочатку пропонують спробувати розв"язати приклад чи рівняння, а тільки потім пояснюють, як потрібно було це зробити. Вчений вважає, що навчені таким чином діти краще запам'ятовують інформацію, ніж їх однолітки, які одержували знання звичним чином у готовому вигляді.

Моя думка: Але варто наголосити, не всі діти готові до такого навчання через незрілість психіки у ранньому віці. Тонка грань між усвідомленням власної неудачі і бажанням здолати труднощі може стати непереможною стіною і позбавити дітей впевненості у власних силах. Тут на допомогу повинен прийти вчитель-психолог, який добре знає індивідуальні особливості кожного свого учня.

Однак Капур вважає, що труднощі активують у людей частини мозку, сприяють глибшому запам'ятовуванню. За його методу, учні повинні зрозуміти, що їм відомо і чого їм не вистачає для вирішення завдання. Це дозволяє не тільки краще запам'ятати рішення, але і набагато успішніше справлятися з нетривіальними завданнями, що виникають в подальшому житті.

Міністерство освіти Сінгапуру виділило на дослідження Капура мільйон доларів, включаючи 460 тисяч доларів на навчання вчителів 11 і 12 класів для збору отриманої статистики.

Рівняння, яке розв"язувалось 4 місяці

Сам Капур познайомився з цією концепцією, коли навчався в Національному університеті Сінгапуру. Він витратив чотири місяці, намагаючись вирішити нелінійне диференціальне рівняння з області гідродинаміки, поки викладач не пояснив йому, що для цього однієї математики недостатньо - потрібно було використовувати заданий алгоритм обчислень.

Коли Капур запитав у вчителя, чому той дозволив йому витратити стільки часу «даремно», той відповів, що це не так: за чотири місяці студент досконально вивчив проблему, і тепер добре її розуміє.

Експерименти і результати

У 2013 році Капур провів експеримент на учнях дев'ятого класу приватної індійської школи. Він дав їм завдання, яка вирішувалася за допомогою середньоквадратичного відхилення, про який вони ще не знали.

Учнів розділили на дві групи: членів однієї з них попросили протягом 30-45 хвилин шукати рішення задачі, а потім пояснили, як з нею впоратися, а учасникам іншої - спочатку все пояснили, а потім дали практичне завдання. Потім в обох групах провели тестування.

Дослідження показало, що обидві групи однаково добре справлялися із застосуванням готових формул, однак ті, хто пройшов через «продуктивний провал», краще розуміли суть проблеми і адаптувалися до її видозміненим версіями.

 Популяризація акселеративного навчання у світі

Капур проводить свої тести з 2003 року. З тих пір їх успішно відтворили в США, Німеччині та Австралії, але у вчителів метод поки викликає змішані реакції. Багато викладачів вважають спосіб ефективним, проте побоюються, що він може не підійти для вирішення стандартних тестів та підготовки до державних іспитів.

Крім того, таке навчання здається складним не тільки учням, але і самим викладачам: для них простіше відразу поділитися своїми знаннями, ніж пояснювати учням, в чому вони були неправі.

Роботи чи креативні особистості? Урок без сценарію

Капур вважає, що стандартний спосіб навчання «закриває розум» дітей: маючи одне рішення, вони не будуть намагатися шукати інші - можливо, більш креативні. Посилання на першоджерело tjournal.ru

Від себе. У нашому 4-Б класі ми також почали практикувати метод акселеративного навчання на уроках математики. Він має результати вже у тому, що діти на уроці надзвичайно активні, радіють перемогам над своїми ж невеличкими поразками, вчаться не зупинятись на досягнутому, шукати нові способи розв"язання проблем. 

Але уроку для цього замало, бо все наше життя і є крок за кроком шлях до успіху через долання перешкод.